Вы здесь

Розгляд резонансної справи про вбивство 8-місячної дівчинки в Павлограді тягнеться кілька років

Вже третій рік поспіль у Павлоградському міськрайнному суді в закритому режимі триває розгляд резонної справи про вбивство 8-місячної дівчинки Олександри та жорстоке побиття її матері Оксани Люлевич на селищі ім. 18 вересня в Павлограді. У скоєному жорстокому злочині звинувачується 33-річний цивільний чоловік Оксани та батько дівчинки Микола Кроква.

Нагадаємо, трагедія сталася 21 серпня 2016 року серед білого дня. В цей день Оксана вийшла гуляти з дівчинкою (малятко було у колясці). Неподалік покинутого парку біля спорткомплексу «Юність» вони зустрілися з цивільним чоловіком, з яким на той час вже не жили разом, для обговорення деяких побутових питань. Між колишніми співмешканцями виникла сварка. Прагнучи уникнути подальшого скандалу, Оксана хотіла піти, але не встигла - колишній співмешканець завдав їй кілька ударів. За словами потерпілої, яка звернулася в редакцію газети, він почав її жорстоко бити, душив та кілька разів зґвалтував. Жінка намагалася позвати людей на допомогу, однак не змогла, бо чоловік, схвативши до рук якусь цеглину, почав їй погрожувати розправою. Після жорстоких знущань Оксана втратила свідомість. Але чоловік на цьому не заспокоївся та вдарив дитину в області голови. За словами деяких свідків, чоловік у запалі начебто перевернув коляску, а дитина вдарилася головою об асфальт. Потім він зник у невідомому напрямку. Коли жінка прийшла до тями, вона у шоковому стані взяла дитину та побігла до свого будинку. Сусіди викликали швидку допомогу. Дівчинка, на жаль, на той час була вже мертвою - завдані батьком тілесні ушкодження виявилися несумісними з життям. Згідно з чим судово-медичною експертизою причиною смерті дитини стала травма голови в результаті удару тупим предметом або об твердий предмет. За словами медиків, на її голові не було живого місця від численних ударів. А труп дівчинки залишився лежати на лавці біля будинку, поки не прибули поліцейські. Як тоді сказали в прокуратурі, на місце події вони прибули досить швидко. А постраждалу матір з травмами доставили в реанімаційне відділення міської лікарні № 4, потім доправили до обласної лікарні ім. Мечникова.

Правоохоронці тоді спрацювали оперативно - через лічені години після події зловмисник був затриманий. Як повідомляла прес-служба, на той час затриманий вже стояв на профілактичному обліку в поліції - за ним були помічені факти насильства в сім'ї. Оксана розповіла кореспондентові, що її чоловік вже неодноразово піднімав на неї та її матір руку (після чого Оксана вигнала його з дому), а також таємно проникнув у закинуту квартиру по сусідству з житлом цивільної дружини, щоб начебто тримати її під своїм цілодобовим контролем.

Тож, за 2,5 роки судового розгляду пройшло вже близько 50 засідань. Увесь цей час, кожного разу змучена Оксана Люлевич мусить переживати цю страшну трагедію наново. З серпня 2016 року і досі обвинувачуваний перебуває у СІЗО в Дніпрі. І згідно з законом Савченко ці три роки позбавлення волі йому зарахують за шість.

Вироку поки що немає, розгляд справи затягується, особливо останні півроку. Потерпіла звинувачує у цьому конвойну службу, яка доставляє підсудних до суду.

«Півроку йшло слідство і вже майже 2,5 роки тривають судові засідання. І поки що кінця цього процесу не видно. Спочатку суд проходив добре, все проходило вчасно, приходили свідки. В місяць проходило по 1-2 засідання. І коли вже до кінця залишилось кілька засідань, процес почав затягуватись. Це відбувається останні півроку. Приходиш на засідання, а воно не відбувається по різним причинам, його переносять. Я бачу, що судді або прокурор в цьому не винні, навпаки вони хочуть вже скоріше завершити та закрити цю справу. В цьому, на мій погляд, винна конвойна служба. Чи підсудного на суд взагалі, чи привозять з великим запізненням, коли суддям потрібно вже йти на слухання іншої справи. А обвинуваченого фактично привозять для того, щоб продовжили йому термін утримання під вартою. То хтось у відпустці, то хтось на лікарняному, то адвокат чоловіка хворіє. Тому засідання постійно зриваються. А я ходжу на кожне засідання. Мені дуже важко відпроситися з роботи, щоб мене хтось замінив. Приходжу до суду, очікую годинами, щоб дізнатися, що засідання знову переноситься. Скільки ж можна знущатися наді мною? За ці три роки я не можу знайти спокою, згадую увесь цей жах знову і знову, не можу далі нормально жити. Та й час спливає. А обвинувачуваному це на руку, поки він знаходиться у СІЗО, бо йому рік за два йде. Хочеться, щоб він вже нарешті та скоріше поніс найжорсткіше покарання за скоєне!»,

- зі сльозами на очах каже потерпіла Оксана.

По факту до моменту винесення вироку залишилось зовсім небагато - подивитися на засіданні відеозапис слідчого експерименту з Оксаною, вислухати свідчення обвинуваченого, взяти участь в судових дебатах і послухати його останнє слово. До речі, якщо ще у 2016 році під час слідства обвинувачуваний повністю визнав свою провину, а вже пізніше на суді він заявив, що у вбивстві дитини невинний.

Щодо затягування судового процесу, прокурор по справі Оксана Зейналова підтверджує той факт, що останнім часом були проблеми з доставкою конвойною службою обвинувачуваних до суду. Однак у службі пообіцяли цю проблему вирішити та налагодити вчасну доставку підсудних.

«Я вважаю, що слухання справи закінчиться найближчим часом і суд винесе вирок»,

- каже прокурор.

Якщо вина підсудного підтвердиться, вона буде вимагати у суду для обвинувачуваного найсуворішого покарання.

Зазначимо, Миколі Крокві пред'явлено звинувачення за ч. 1 ст. 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину – карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.); п. 2 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство малолітньої дитини - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі); ч.1 ст. 185 (крадіжка); ч. 1 ст. 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи - карається позбавленням волі на строк до п'яти років); ч. 2 ст. 152 (зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 КК України - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі) Кримінального Кодексу України.