Вы здесь

Дмитро Сердюк: «Кожен із них розуміє, що це його місто, що в ньому живуть його діти, сім’я і кожен працює по максимуму»

Три роки тому Тернівське відділення Павлоградського відділу поліції очолив молодий та енергійний Дмитро Сердюк. До свого нового призначення працював начальником кримінальної поліції, начальником відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, начальником штаба. Каже, що сидіти в кабінеті та давати вказівки — то не для нього.

«Будучи заступником начальника поліції, написав заяву на пониження, на опера. Був начальником штаба, але ця паперова робота мені не подобається. І я став оперативником, бо мені потрібна робота активна. 3-4 рази на тиждень виїжджаю сам на виклики, буває, що й увесь день доводиться працювати не в кабінеті. Та й самому не хочеться у 4-х стінах сидіти»,

— говорить очільник відділення поліції. У розмові з нашим журналістом він розповів про роботу поліції в сучасних умовах і розвіяв декотрі міфи.

- Традиційно у кінці року заведено підбивати підсумки, аби попрацювати над помилками й порадіти досягненням. Чи задоволені Ви результатами роботи відділу поліції в цілому і зокрема роботою кожного свого підлеглого?

Результатом роботи Тернівського відділення поліції я задоволений. Цьогоріч зменшилась реєстрація правопорушень у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР), тобто, менше стало кримінальних правопорушень. Але при цьому, розкриття злочинів виросло. Наприклад, 100% розкрито особливо важкі злочини, убивства, важкі злочини, зґвалтування розкриті. В чому недолік — крадіжки. Це найпоширеніший вид злочину. І трохи в цьому році підвели крадіжки транспорту, зокрема мопедів. Краща ситуація з дитячою злочинністю — втягування неповнолітніх у злочинну діяльність. Профілактика була на рівні, постійно ходимо з лекціями у школи. А своїми підлеглими я пишаюсь. Вони мене жодного разу не підвели. Ці люди віддані своїй справі і я їм можу повністю довіритись в усьому.

- Кажуть, що у Тернівці поліцейські навіть переводять дітей через дорогу, коли ті йдуть до школи?

- Ну, не так, щоб прямо за руку переводять кожного через дорогу. Вони регулюють рух транспорту у той час, коли діти ідуть до школи й повертаються додому по завершенню уроків. У цей час біля школи №1 виставляється пост. Поліція регулює рух транспорту. Їдуть шахтарські автобуси на зміну і поліцейські зупиняють рух, допоки не пройдуть діти. Річ у тім, що там нерегульований пішохідний перехід, немає світлофора, а дорога різко піднімається вгору і водії набирають швидкість.

- Чи повністю укомплектований штатами відділ поліції?

Ні, не повністю. У мене в підпорядкуванні 48 чоловік. Це разом із канцелярією. У нас пройшло велике скорочення у зв’язку з реформуванням і кількість особового складу зменшилась. Раніше було 60 чоловік. Некомплект становить 25%. Це дуже багато. Найбільша нестача кадрів в групах швидкого реагування. Це молодший склад. Там некомплект становить 50%. Тобто, якщо, скажімо, вони повинні працювати по 12 годин, то насправді працюють 24 години. На місто всього лише троє дільничних. Це дуже мало для 29-тисячного міста. Проте, це ніяк не вплинуло на працездатність відділу, бо колектив молодий, енергійний. Кожен із них розуміє, що це його місто, що в ньому живуть його діти, сім’я і кожен працює по максимуму.

- Як тоді ви виходите із ситуації, як вдається справлятись із навантаженнями?

Потрібно правильно організувати роботу, виходячи з наявної кількості працівників. Є тісна співпраця практично з усіма службами міста. Є порозуміння і з депутатським корпусом. Інколи депутатів беремо з собою на перевірки різні, наприклад торгових точок, де продають спиртне на розлив. Нам потрібно розв’язати питання — ми збираємось разом із прокурором, суддею, іншими службами й обговорюємо певну ситуацію. Та і ми тут людей всіх знаємо, хто коли звільнився і чого від нього можна чекати. Наприклад, нам скаржаться, що у під’їзді підозрілий запах з’явився. Так це ж Вася звільнився. Ми ідемо до нього і бесідуємо. У нас своя котельня, тепло, затишно, кабінети відремонтовані. А ще, я не сиджу в кабінеті,  не командую — іди туди, принеси те. Все показую особистим прикладом. Коли підлеглий бачить, що поруч начальник, то це його стимулює.

- Досить розповсюдженою є думка про те, що у Тернівці велика кількість наркозалежних і напрошується висновок, що поліція у цьому напрямку нічого не робить. Як ви боретесь із незаконним обігом наркотиків?

З приводу того, що Тернівка — наркоманське місто, то це нічим не підтверджена маячня. Така думка виникла тільки тому, що хтось колись дав невірну статистику і пішло…Боротьба з наркотиками проводиться і нормальна боротьба. Коли ми даємо гарні показники, то вони обертаються проти нас. Ми вилучаємо більше наркотиків — наркоманське місто. Низькі показники — наркоманське місто. Це уже таке кліше, котре не відповідає дійсності. Говорять так само, що тут найбільша кількість СНІД-хворих і все таке інше. Не потрібно у це вірити, бо насправді це не так. А взагалі, для боротьби з наркоторгівлею потрібна допомога людей. Наприклад, щоб зробити обшук помешкання, де, як повідомляють люди, виготовляють наркотики, потрібне рішення суду. Потрібна письмова заява від мешканців. Я не можу прийти до когось у помешкання лише на підставі того, що хтось  скаже, що там готують наркотики. Потім проводиться велика робота, на котру знадобиться близько місяця: зареєструвати заяву, опитати свідків, взяти масу довідок про те, хто власник квартири, хто прописаний, а хто насправді живе. Знайти людей, що знають про те, що там відбувається у цій квартирі. Потім ідемо до прокурора, він погоджує і несемо матеріали до суду. І тоді уже, коли суд дає дозвіл, ми можемо провести обшук. У цьому році ми виявили та довели до суду два факти збуту наркотиків. Але ми над цим по півроку працювали.

- Як ви відчуваєте, чи збільшилась довіра людей до поліції? Чи змінилась ситуація у порівнянні із тим, як було раніше?

Люди довіряють, хоча питання, звичайно, є. Але в цілому люди розуміють і довіряють. Робота у нас налаштована таким чином, щоб реально допомогти людині, а не покарати когось. Ось годину тому звернувся чоловік, каже вкрали металеву сітку на дачі. Знайшли йому сітку, віддали. Чоловік був дуже задоволений, написав подяку у книзі, зателефонував на 102, подякував. Місто маленьке, всі один одного знають. Ми тут знаємо увесь свій контингент. І навіть коли хтось чужий сюди приїздить, то нам уже мешканці повідомляють, що якась незнайома машина, незрозумілі «хлопчики в капюшончиках» ходять. Про більшу довіру людей до поліції свідчить також і той факт, що удвічі збільшилось кількість звернень про допомогу. Звертаються з різних приводів, інколи навіть напряму не пов’язаних з обов’язками поліції, але ми намагаємось допомогти.

Ось, наприклад, вчора був випадок. Син зачинився у квартирі. Начебто напився пігулок. Ламати двері ніхто не може — не маємо права. В результаті, поговорили з ним через двері. Хлопець каже, все нормально, я буду спати. Вранці телефонуємо мамі, цікавимось як почувається син. Мама така рада, каже, що ніколи не думала, що поліція зателефонує поцікавиться. Адже для поліцейського це не важко, а людині приємно.

- На якому рівні матеріально-технічне забезпечення відділення поліції? Чи всього вам вистачає?

- Забезпечення у нас зараз на належному рівні. З транспортом, пальним та запчастинами проблем немає. Гуми зимової та літньої теж вдосталь, акумулятори всі нові стоять. Формою, взуттям теж забезпечені. Такого як раніше, що йди шукай пальне, бо потрібно виїздити — немає. Техніка у справному стані. Три дні тому їздили в Київ і назад на Таврії за чоловіком, котрого розшукували. Уже втретє їздимо на ній. Виділили нам також  Mitsubishi, вони із навігаційною програмою, з проблисковими маячками. У День шахтаря ми випустили три автівки з маячками — жодного звернення до травмпункту не було. Думаю, що на Новорічні свята теж впораємось. Сама присутність поліції на вулицях дисциплінує.

Все це придбано за державний кошт, допомагає також і місцева влада. За кошти міського бюджету купили собі алкотестер за 20 тис. грн. Зараз виділили ще 20 тис. грн і ми купуємо великий промисловий     ксерокс, щоб людина прийшла, відксерила і пішла. Купуємо 2 комп’ютери, безперебійники.

- Складається враження, що вам всього вистачає і більше нічого не потрібно. Чи так це? Чого б ви хотіли для повного щастя?

- Хотілось би укомплектуватись особовим складом. Хотілось би, щоб простіше було на законодавчому рівні, бо зараз, наприклад, щоб знайти, скажімо,  викрадену мобілку, потрібна дуже кропітка робота. І щоб люди із розумінням ставились до поліції.  Хочеться, щоб для працівників був соцпакет, як раніше. Ну і щоб зарплати більші були, бо їх не вистачає. От мій сержант їде в Польщу. Тут він отримує 8 тис. грн. Цього мало.

- Чого б ви побажали у новорічні свята мешканцям регіону?

- Від себе особисто і від всього особового складу Тернівського відділення поліції бажаю здоров’я, добра в cім’ях і щоб у ці новорічні свята люди берегли себе і своїх близьких — не зловживали спиртними напоями, не сідали напідпитку за кермо й обережно поводились із піротехнічними виробами. І тоді ваш відпочинок буде приємним, а нам не доведеться притягати вас до відповідальності.

Бесіду вела Гелена Яніцька