Вы здесь

З редакційної пошти: "На автостанції витає проросійський дух…"

Я добре знаю, що зараз мовне питання не стоїть на порядку денному. Законом затверджена державною українська мова, а розмовляти можна мовою, яку краще знаєш – лише розумів би тебе співрозмовник. Та була постанова Кабміну, яка зобов’язує службовців державних установ та підприємств знати державну українську мову як для уміння оформлення документів, так і для належного спілкування з клієнтом, пацієнтом, пасажиром та відвідувачем. Але…

На Павлоградській автостанції оголошення транслюються російською мовою – і тільки. Я запитав у диспетчера, чому це так. Вона відповіла, що їм ніхто не забороняв цього робити. Та коли я сказав, що не розумію мови ворожої нам держави, вона запропонувала свою послугу – провести мене до потрібної платформи, якщо я скажу, куди їду.

Смішно? Не дуже. Вона все сказала російською мовою. Ледве зрозумів. Я запропонував вести двома мовами всі оголошення. Так просто.

Який є мотив у керівництва автостанції для ігнорування української державної мови і надання пріоритету російській мові? Не маю наміру надавати цьому політичного забарвлення – та гадаю, що відділу регіональної політики міськвиконкому слід на це звернути увагу. При бажанні чи необхідності кожен може вивчити будь-яку іноземну мову, але так нав’язливо щоденно пропагувати українцям російську мову навіть через гучномовці на автостанції – негоже. Знання ж російської мови та її розуміння українцем – це лише бажання, справа кожного, а не обов’язок. Живемо ж не в СРСР. Мабуть, доцільніше російськомовним пасажирам розуміти зміст оголошень українською мовою – державною мовою країни, в якій вони живуть і їдять її хліб і сало.

Прийшла ж вже пора (за чверть століття нашої незалежності) відроджувати і прививати утрачену любов до рідної української мови в русифікованої частини українців.

«Без мови рідної не буде і держави,

Без мови – нації, ні племені нема…»

Не мої слова – та вірні. Це – аксіома. А в приміщенні Павлоградської автостанції і над її територією витає не український національно-патріотичний дух, а проросійський, сепаратистський.

О. КОБЗАР,

пенсіонер