Вы здесь

Її поезія просвітлює душі

Проходять роки, десятиріччя. Одні народжуються, інші - назавжди йдуть у вічність. А ось світла пам’ять про видатних людей Павлограда назавжди залишається святою для всіх нас. Чільне місце в когорті наших земляків, які стали гордістю не лише Павлограда, а й усієї України, займає всесвітньо відома поетеса Ганна Павлівна Світлична.

12 листопада виповнилось 20 років відтоді, як Ганна Павлівна пішла з життя. З цього приводу працівники Павлоградского історико-краєзнавчого музею провели вечір пам’яті нашої поетеси, на який були запрошені студенти Гірничого технікуму, павлоградські поети та всі шанувальники творчості Ганни Світличної. Ведуча вечора Ніна Биковець розповіла присутнім про складний життєвий шлях Ганни Павлівни, про те як, будучи змалечку через хворобу прикутою до ліжка, ця мужня жінка не лише не падала у відчай і безпорадність, але і знаходила сили своєю геніальною поезією підтримувати в людях бажання жити попри всі негаразди.

Прозвучали на цьому вечорі у виконанні студійців театру ім. Б.Захави та студентів Гірничого технікуму вірші поетеси, пісні на її слова у виконанні павлоградського барда Сергія Урсуляка. Із захопленням слухали учасники зустрічі у відеозапису романс

«Заворожу і зачарую», який написала на слова Ганни Павлівни і виконала нині покійна Любов Ніколаєнко. Розповіла ведуча і про те, якими були теплі дружні відносини між фольклорним колективом «Горлиця» (під керівництвом Любові Ніколаєнко) і Ганною Павлівною.

Кожен з присутніх на цьому вечорі відчув магічну силу поезії високого ґатунку. Безсмертні вірші Ганни Павлівни освітлили їх душі, викликали бажання цінувати кожну прожиту мить, обігріти теплом свої сердець тих кому студено.

І залишились в пам’яті учасників вечора невмирущі рядки Ганни Павлівни:

 «Я так люблю - мов до болючого
 Щодня пекельний біль тулю, 
 Я так живу - немовби свічечку
 Супроти сонечка палю.
 Вночі над осіянним аркушем
 Хилю замислене лице
 Я знаю, десь на світі є вона - 
 Душа, якій потрібно це...»